Борис Кузьмович Єгоров
25.03.1925 - 08.06.2017
З
історією Знам'янки пов'язане життя і діяльність багатьох відомих діячів
української культури.
Наша
розповідь сьогодні про члена Національної спілки художників України, ветерана
Великої Вітчизняної війни, ветерана праці Бориса Кузьмовича Єгорова. Він народився
25 березня 1925 року в місті Знам’янка Кіровоградської області в родині
залізничника.
З
1932 року навчався у Знам’янській середній школі №3, в старших класах був
членом редколегії шкільної стінгазети.
У
віці 16 років поповнив ряди народних месників, був розвідником і зв’язковим
партизанського з’єднання у Чорному лісі. У перші дні після визволення Знам’янки
Б.К.Єгоров відбудовував паровозне депо і станційні споруди. Невдовзі, Борис
Єгоров сам зайняв місце в кабіні потягу, на якому здолав трудові сходинки від
кочегара до машиніста, водив ешелони до самої лінії фронту.
Після
війни вступив до Одеського художнього училища імені М.Б.Грекова. Його
викладачами були професор Л.О.Мучник, М.А.Шелюто, М.Д.Тодоров. Під час навчання
в училищі Б.К.Єгоров визначився з жанрами живопису, яким не зрадив протягом
усього творчого шляху, це ліричний пейзаж, портрет, жанрові картини на
сільськогосподарську тематику.
У
1950 році по розподілу був направлений в місто металургів та енергетиків -
Запоріжжя, де успішно поєднував творчу й педагогічну діяльність.
З
1951 року Борис Єгоров був постійним учасником багатьох обласних,
республіканських та міжнародних виставок.
У
1972 році митець став членом Спілки художників СРСР та Спілки художників
Української РСР.
Борис
Кузьмович Єгоров був постійним учасником пленерів, його твори знаходяться в
музейних зібраннях України, зберігаються і в приватних зібраннях України,
Росії, Польщі.
Для
Кіровоградського обласного художнього музею митець став справжнім і щирим
другом, вражаючи колектив музею не тільки оригінальністю своїх робіт, а й, в
першу чергу – душевними якостями, інтелігентністю, позитивною енергетикою. Після
відкриття однієї з персональних виставок митця він передав до фондового
зібрання музею 17 своїх творів.
Роботи
художника експонувалися на різних тематичних виставках, стаючи оригінальною
родзинкою їх експозицій та не залишаючи нікого байдужим.
У
2009 - 2011 роках Борис Кузьмович був учасником благодійних аукціонів, у 2010
році був номінований на обласну премію у сфері образотворчого мистецтва та
мистецтвознавства ім. О.О.Осмьоркіна.
Майже
щороку Б.К.Єгоров приїздив на свою малу Батьківщину у Знам’янку, адже там ще з
юних літ потоваришував із нащадками Т.Г.Шевченка – внучатою племінницею Кобзаря
Катериною Красицькою та її донькою Антоніною, краєзнавцем і письменником
В’ячеславом Шкодою та іншими славетними знам’янчанами.
Борис
Кузьмович належав до когорти відомих художників старшого покоління, котрі
утверджували самобутність регіональної живописної школи, його твори невтомно
відстоюють кращі традиції вітчизняного реалістичного мистецтва. Його ім’я
увійшло до Енциклопедії Сучасної України.
Він
завжди зазначав: «Доки очі дивляться, а руки тримають пензля – буду творити!».
Але,
8 червня 2017 року, Борис Кузьмович Єгоров пішов з життя.
Поховали
митця 10 червня на Осипенківському цвинтарі у Запоріжжі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий